02:55, середа, 2 листопада
Київське інформаційне агентство
13:03, 26 січня 2007

Владимир Майбоженко: Вот и выходит замкнутый круг...

Наприкінці 2005 року Київська обласна державна адміністрація провела аукціон з продажу землі. Було продано землі Шкарівської сільської ради (25,58 га) та Новопетрівської (8 га, 9 га, 3,81 га, 4,61 га). В загальному підсумку це склало близько 51 гектара...

Нормативним документом, який регулював продаж вказаних земельних ділянок, було розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 595 від 23 вересня 2005 року "Про затвердження Тимчасового порядку продажу земельних ділянок у Київській області на земельних аукціонах". Керуючись саме цим розпорядженням і було вперше проведено аукціон з продажу землі Київською облдержадміністрацією.

В свою чергу, аукціонами зацікавилися депутати обласної ради 5-го скликання, оскільки після їх проведення стали виникати різні прецеденти: скандали, перевірки, відкриття кримінальних справ тощо. Та, найголовніше, їх проведення викликало незадоволення у депутатів Київської облради 4-го скликання. Тому сьогодні постійна комісія з питань агропромислового комплексу та земельних відносин Київської обласної ради більш прискіпливо розглядає будь-які питання, пов‘язані із землею. Адже земля в Київській області є найціннішим багатством. І депутати в першу чергу зацікавлені, щоб продаж земельних ділянок або надання їх в оренду здійснювались відкрито і, однозначно, на аукціоні. На засіданні комісії завжди присутні консультанти - професійні юристи, які контролюють прийняття комісією будь-яких рішень з дотриманням чинного законодавства. Розставити крапки над "і" у розв‘язанні даної проблеми ми попрохали голову Київської обласної ради Володимира Майбоженка.

- Володимире Володимировичу, скажіть будь-ласка, яка процедура отримання земельної ділянки юридичною особою для ведення підприємницької діяльності?

- Для того, щоб побудувати об‘єкт, необов‘язково купувати землю, можна взяти її в оренду, попередньо надавши свою заяву відповідній місцевій адміністрації або органу місцевого самоврядування в тій місцевості, яка цікавить підприємця. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, робиться акт вибору земельної ділянки, де вказується повністю вся характеристика про цю ділянку. Потім місцеві служби дають свої погодження або відмову, мотивуючи вимогами законодавства, визначають розмір втрат та збитків, які мають бути сплачені державі у відповідних випадках. Після цього документи передаються у відповідний державний орган, який має повноваження проводити передачу землі в оренду.

В межах населених пунктів передача в оренду, зміна цільового призначення, продаж належать до повноважень міських, сільських, селищних рад, а за межами населених пунктів є, відповідно, повноваженнями районної або обласної держадміністрацій, як це й передбачено Земельним кодексом України.

- Чи не змогли б Ви назвати головні порушення у ході виділення земельних ділянок?

- Головне порушення полягає в тому, що в нас не надається необхідна інформація зацікавленим підприємцям, які хочуть придбати або взяти в оренду земельну ділянку. Наприклад, згідно із Законом України „Про оренду землі”, якщо є дві заяви на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, то для визначення орендаря уже треба проводити аукціон або конкурс, відкрито.

Запобігти ж непрозорому наданню земельних ділянок можна тільки одним шляхом. А саме: оскільки розпорядниками землі є сільські, селищні, міські ради та відповідно райдержадміністрації та облдержадміністрація, необхідно на локальному рівні прийняти нормативні акти, які повинні встановити прозорий механізм продажу або надання в оренду земельних ділянок вказаними органами державної влади.

Ці документи мають проходити правову експертизу та погодження всіх державних органів та установ, яких це стосується. Треба також розробити порядок проведення аукціонів.

На сьогодні Київська облдержадміністрація вже розробила проект нормативного акту про тимчасовий порядок продажу землі на аукціонах. І тепер все дуже просто, цей проект акту треба лише надіслати в сільраду, міськраду, райдержадміністрацію, облраду, інші зацікавлені державні органи та установи на опрацювання, щоб кожен міг внести свої поправки, а потім прийняти рішення. І все це буде цікавим для всіх гравців на ринку земельних відносин.

- Що ж тоді насправді вийшло з вищезгаданим розпорядженням № 595 від 23 вересня 2005 року?

- Наскільки мені відомо проект цього нормативного акту ні в кого і ніде не погоджували, і його навіть ніхто не бачив.

Відповідно до земельного законодавства, сільські, селищні, міські ради, райдержадміністрації та облдержадміністрація уповноваженні розпоряджатися землею, визначати ділянки для продажу і подальше вирішення цього питання - це їхня компетенція. Чіткої процедури, що вони мають погоджувати з облрадою питання продажу земельних ділянок в Земельному кодексі немає.

Головна суть має полягати в тому, щоб нормативно встановити відкритий та прозорий механізм розпорядження землею в області, зокрема через аукціон, з урахуванням думки всіх державних органів та установ, яких це будь-яким чином стосується. Якщо подивитись на будь-який закон, то не можна чітко застосовувати його до тих обставин, які іноді виставляє нам життя.

В дійсності ж було те, що, по-перше, розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 23 вересня 2005 року за № 595 не було погоджено з депутатами облради ІV скликання, не був погоджений і сам порядок проведення аукціону, з чого і виник конфлікт. А по-друге, при продажі земельних ділянок є обов‘язковою компенсація втрат за вилучення її з обігу, тобто подальше використання земель не за цільовим призначенням. А оскільки на аукціоні продали ріллю, тобто землі сільськогосподарського призначення, то 25 відсотків від суми розміру втрат мали б надійти до обласного бюджету, чого, на жаль, не сталося. Також не було погоджено, що саме ці ділянки будуть продаватись, і на місцевому рівні не було проведено громадських слухань. Депутати місцевих рад взагалі не знали про проведення продажу земельних ділянок.

Проблема ж полягає в тому, що було продано вісім земельних ділянок з аукціону в 2005 році, але кошти в бюджет надійшли тільки за чотири, а за останні ні. Причиною цього є те, що порушені кримінальні справи, йде розслідування прокуратурою, відбуваються страйки людей, які там мешкають. А жодна солідна компанія, з нормальним менеджментом, не хоче наживати собі проблем, тому й очікують кінцевих результатів. Вихід досить простий - все має бути вирішено в судовому порядку. Але ж всім відомо, що, на жаль, судова система в нашій державі не досконала.

Також проблема полягає і в тому, що покупці ще не є власниками землі, і ми не можемо зараз створити комісію, яка б здійснила перевірку використання ними земельних ділянок.

Причиною конфлікту були ще й ціни, за якими продавались земельні ділянки. Наприклад, Новопетрівська сільська рада продала 8 гектарів землі за ціною близько 560 доларів за сотку у власність під будівництво в межах сільської ради. На мою думку, ціна дуже занижена. Вона мала б бути вищою не менше, ніж у два рази. І це було б більш чесно і правильно.

Підсумовуючи вищесказане, хотів би додати, що згідно із Земельним кодексом України, продавати такі земельні ділянки можна тільки на аукціоні, але процедура встановлення механізму продажу землі, підготовка до продажу, належить тим, хто її продає. Якщо в межах населеного пункту, то це - сільські, селищні та міські ради, а за його межами - відповідні районні або обласні державні адміністрації. І беручи до уваги рівень фінансового забезпечення голів та їх помічників, то можна тільки здогадуватися, чому так продається земля.

На жаль, сьогодні обласна рада майже не впливає на продаж землі в області. Тому більша частина депутатів обласної ради і намагається встановити законність та прозорість у продажу землі, бо хто ще, як не депутати, візьмуть на себе відповідальність перед своїми виборцями. Тому зараз ми вже підготували відповідне рішення обласної ради про те, щоб на території Київської області здійснювати передачу або продаж землі відкрито. А по-друге, ми пропонуємо відпрацювати механізм, за яким буде здійснюватися продаж землі, буде проводитись грошова та експертна оцінка, не нижче ринкової, і яку можна порівняти з цінами в будь-якому друкованому ЗМІ, для об‘єктивності встановлення справжньої ціни за землю.

- Не так давно обласною радою було прийняте рішення про грошову оцінку земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення Київської області. Скажіть, будь ласка, що можна очікувати в Київській області на земельному ринку?

- Нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Хотів би звернути вашу увагу, що підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. В свою чергу, читаючи Закон України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше як один раз у 7-10 років. І необхідність уточнення нормативної грошової оцінки населених пунктів Київської області є, тому що оцінка виконувалась в основному у 1996 – 1998 роках. А, значить, і надходження до бюджету всіх рівнів поступають за показниками 1996 - 1998 років. А це не влаштовує, відверто кажучи, весь депутатський корпус. Ці додаткові надходження ми могли б витратити на соціальні потреби Київщини.

На сьогодні не проведена грошова оцінка в 47 населених пунктах області, у тому числі в містах обласного значення - 1, містах районного значення - 1, селищах - 11, сільських населених пунктах - 33. Грошова оцінка є єдиним показником, який встановлює земельний податок на місцях. Київська обласна рада має недофінансування саме з цього податку. І тому прийняла рішення «Про грошову оцінку земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення Київської області» від 4 липня 2006 року.

Головна суть полягає в тому, що ми рекомендували сільським, селищним, міським, районним радам, районним державним адміністраціям вжити визначених діючим законодавством заходів щодо проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення Київської області. В житті за все треба платити. А єдиною відмовкою у сільських голів є те, що в них немає коштів на проведення грошової оцінки. Щоб отримати додаткові надходження до бюджету, треба провести грошову оцінку, а щоб провести оцінку, треба гроші. От і виходить замкнене коло. Коли ж ми приймемо регіональну програму розвитку Київської області, тоді і будуть виділені бюджетні кошти на проведення грошових оцінок.

- А що це за регіональна програма?

Повна назва - "Програма вдосконалення земельних відносин у Київській області на 2006 - 2010 роки". Вона була розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Законів України «Про державні цільові програми», «Про землеустрій», «Про охорону земель» та інших нормативно-правових актів у галузі регулювання земельних відносин.

Ми вважаємо, що Програма допоможе визначати та сприяти у реалізації державної політики з подальшого розвитку земельних відносин, здійснення пріоритетних заходів у галузі використання та охорони земель, землеустрою, запровадження сучасної автоматизованої системи земельного кадастру, яка б забезпечувала гарантування прав на землю, запровадження цивілізованого земельного ринку, підвищення інвестиційної привабливості землекористування.

Програма розрахована на 2006 – 2010 роки і її розгляд розпочато ще Київською обласною радою ІV скликання. Згідно із законодавством, вона дасть можливість фінансувати роботи по вдосконаленню або перегляду земельних відносин в Україні. Її положення ми вже розглянули на засіданні постійної комісії з питань агропромислового комплексу та земельних відносин, тепер повинні надати свої зміни та доповнення відповідні управління Київської обласної державної адміністрації. А затверджувати будемо цю Програму на сесії Київської обласної ради після всіх обговорень.

Хочу запевнити, що для того, щоб зробити грошову оцінку, гроші в бюджеті є. На рахунках знаходяться 60 мільйонів гривень, але використати їх ми зможемо тільки після прийняття Програми.

- Одним із рішень обласної ради було створення комунального підприємства «Інститут земельних відносин Київської області». Навіщо воно потрібно?

- На сьогодні тематику земельних відносин, дотримання земельного законодавства, охорони земель тощо потрібно не тільки контролювати, а й розробити подальший механізм, щоб знати, що робити далі. Необхідність у професійній допомозі у прийнятті рішень Київською обласною радою, пошук джерел додаткового надходження коштів до бюджету області і зумовило створення комунального підприємства «Інститут земельних відносин Київської області».

Нині воно забезпечене всіма технічними засобами. Зараз укомплектовуємо його професіоналами з питань землеустрою, оцінки земель та юридичного супроводу. Хотів ба наголосити, що комунальне підприємство не буде дублювати чиїсь функції, воно повністю буде забезпечувати депутатську діяльність з професійної точки зору, бо депутати обласної ради не звільнені від основної роботи, як народні депутати України. Новий депутатський корпус було збільшено з 70 до 120 депутатів, тому і виникла потреба в професійній структурі, яка б і обслуговувала депутатську діяльність.

А ще ми провели аналіз існуючої ситуації щодо проходження земельної реформи в Київській області і зробили такі висновки: значна кількість земель та нерухомого майна використовується без обліку і оформлення правовстановлюючих документів; не здійснюється перевірка реального правового статусу майна; не існує накопичення необхідного обсягу інформації в єдиній базі та взаємозв’язку між даними реєстрації, відсутня взаємна координація. У складному становищі і її базові складові, маю на увазі топографо-геодезичні і картографічні матеріали, землевпорядні дані.

Тому виходячи з усього, ми і створили комунальне підприємство «Інститут земельних відносин Київської області» та закріпили за ним функцію по створенню та введенню чергового кадастрового плану земель адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин, введенню автоматизованої системи обліку відчуження, постійному користуванню та оренді земельних ділянок в межах території області та веденню автоматизованої системи розпорядчих документів органів місцевого самоврядування.

І головне. Комунальне підприємство буде працювати автономно на госпрозрахунковій основі для надання необхідних послуг, щороку буде здійснюватися аудит його діяльності.

- Володимире Володимировичу, в одному з останніх рішень Київської облради зафіксовано - "…окремі набуття прав на землю в Київській області громадянам та юридичними особами-резидентами". Прокоментуйте, будь-ласка?

- Ми рекомендували місцевим державним адміністраціям та органам самоврядування видати нормативні акти, які встановлюють, що, по-перше, право власності та право оренди всіх земельних ділянок у населених пунктах Київської області, вільних від капітальної забудови та не наданих у власність чи в користування та по яким не проведені інвестиційні конкурси, повинно набуватися на конкурентних засадах виключно шляхом проведення відкритого аукціону з продажу земельних ділянок.

По-друге, ціна на земельні ділянки повинна встановлюватися, виходячи з цін на земельні ділянки, які встановилися на земельних аукціонах у відповідному населеному пункті області.

По-третє, право власності та право оренди всіх об’єктів комунального майна населених пунктів області набувається на конкурентних засадах виключно шляхом проведення відкритого аукціону з продажу об’єктів комунального майна чи продажу права оренди об’єктів комунального майна.

І насамкінець, ми хочемо і вибудуємо відкриту та конкурентну політику Київщини щодо інвестицій в області.

http://www.fraza.com.ua/interview/25.01.07/33228.html

 

Сергей Фартушный, для «Фраза»